неділя, 23 травня 2021 р.

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

        Кожен третій четвер травня Україна вдягається у вишиванку, адже саме цей день присвячено  цьому  етнічному одягу українців. Цьому міжнародному святу вже 15 років. А почалося воно з ініціативи студентки Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Лесі Воронюк. Дівчина запропонувала підтримати  Ігоря Житарюка, який регулярно одягав на пари вишиванку, як і чимало інших студентів. Було обрано один день, коли всі приходили у  вишиванках. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

  Свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

      У нашій школі цей день став також традиційним. Разом зі своїми учнями та колегами залюбки вдягаю вишиванку. Пишаюся, що я -  українка.


                             





понеділок, 3 травня 2021 р.

ВЕЛИКДЕНЬ В УКРАЇНІ

 

ІСТОРІЯ СВЯТА

       «Пасха», «Великдень», «Воскресіння Господнє» – усі ці найменування здавна використовуються нами для того, щоб сповістити про, без сумніву, одне з найголовніших свят в культурі українського народу. А чи знаєте ви, що насправді це три різних свята, які історично переплелися між собою і явили собою те одне, що його ми звикли стрічати по весні?!

Витоки цього величного дійства варто шукати ще в дохристиянські часи, коли 22 березня наші предки відзначали найголовніший день весни – Великдень. Урочисто святкуючи перемогу весняної пори року над зимовою, кожна родина пекла «великодні калачі» та фарбувала яйця, що пізніше трансформувалися в звичні нашому вуху паски й крашанки.

Як не дивно, але юдеї теж ввели це свято у власні календарі ще задовго до того, як на горизонті замайорів прапор християнства. Цей день знаменував для них вихід з єгипетського рабства. Власне, саме слово «пасха», що пішло з давньоєврейської, означає «вивільнення, проходження».

Основні канони і правила святкування Великодня були започатковані уже після Різдва Христа. Вселенський собор церков 325 р. в м. Нікеї був скликаний головним чином задля того, аби визначитися з датою урочистостей. Вирішили так: торжество має відбуватися у першу неділю, що слідує за першим повним місяцем після весіннього рівнодення. Якщо дата збігається із святкуванням Пасхи у євреїв, то православний Великдень переноситься на тиждень пізніше. Цих вельми специфічних канонів дотримуються й сьогодні.


НАЦІОНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ ЧИТАННЯ ПОЕЗІЇ: ВИХОВНА ГОДИНА " РЯДКИ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ"

           Національний тиждень читання поезії цьогоріч присвячений темі " Дім". Що містить в собі це поняття? Родина, місце, де т...