До Дня театру

         27 березня світ відзначає День театру. Це свято не є державним чи вихідним днем, проте вшановує театр як мистецтво і надбання культури. Запропонував його поводити Міжнародний культурний фонд ще в 1961 році, а відомий французький актор і театральний діяч Жан Кокто приклав багато зусиль для популяризації цього дня. Традиційно до відзначення цього свята у світі відбуваються теаральні фестивалі, концерти, прем'єрні вистави. 

      Ось і в нашій школі відбувся прем'єрний показ вистави за драмою-феєрією Лесі Українки " Лісова пісня". Дітям було назвичайно цікаво брати участь у такому дійстві, адже завдяки театру вони розкрили в собі здібності, які раніше не проявлялися: вміння організовуватися, вчити напам'ять великий обсяг тексту, грати різних персонажів. Вони  намагалися розібратися в психології героїв та вчилися передавати її за допомогою інтонації, мімки, руху. І, звичайно, змогли подолати страх, вийти на сцену і зіграти те, що прописано в сценарії. Нагородою були гучні аплодисменти та схвальні відгуки глядачів. Для мене ж ,як для сценариста та постановника цього дійства, найкращою нагородою стали щасливі обличчя моїх акторів та їх бажання грати ще і ще. 

ЛІНІ КОСТЕНКО - 91

Несхитна , мужня, надзвичайно талановита, красива і горда - усе це про Ліну Костенко - українську поетесу та письменницю. Світ продовжує захоплюватися її творчістю, тому нещодавно Ліну Василівну було висуното на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури. 

        Усім своїм життям поетеса засвідчує свою палку любов до України, відмову йти на компроміси з владою. Ліна Костенко була активною учасницею дисидентського руху, її твори було заборонено до друку протягом 14 років. У знак протесту мисткиня оголосила голодування, але це не дало результатів. Свої кращі твори " Маруся Чурай" та " Берестечко" вона написала " в шухляду", а побачили світ вони набагато пізніше.

        Читати Ліну Костенко варто не лише тому, що її твори - взірець поетичного слова. Вони сповнені любові до рідного краю, гордістю та болем за долю свого народу. А ще вони надзвичайно інтелектуальні, прогресивні та актуальні.  

      Ліну Костенко читають, співають, екранізують. Мабуть, у кожного є свій улюблений твір поетеси, бо її слова проникають у серце і душу.

КОЛОДІЙ

 Останній тиждень перед Великим Постом в наші предки називали Колодій ( Масниця, Сиропуст, Пущення, Загальниця). На жаль, довгий час ми навіть не чули про таке. Натомість десятиліттями українці святкують Масляну з млинцями, називаючи це "Проводи  зими". Зросійщення України, заселення наших земель росіянами та іншими народностями з Приуралля, Пскова, Перми привело до того, що наші споконвічні українські свята було замінено на російські. 

          Колодій - тиждень, який наставав після зимових м'ясниць, тому сало , м'ясо вже не вживали:готувалися до Великого Посту. Натомість молочні продукти та яйця було дозволено їсти в необмеженій кількості. Вживали в їжу здебільшого вареники з сиром, маслом та сметаною.

     Окреме місце в цьому тижні належить обрядовості, яка, на думку дослідників, сягає ще язичницьких часів. Неодруженим хлопцям і дівчатам прийнято було чіпляти колодку до руки чи до пояса. Така "кара" чекала на тих, хто не заслав сватів чи відмовив багатьом залицяльникам до Сиропусного тижня. Адже продовження роду наші пращури вважали обов'язком кожного. Такі обрядові дійства були зосереджені ще й на тих, хто не мав дітей.У давнину скріпленню нової родини та вихованню дітей приділялась особлива увага; це був непорушний закон, своєрідний культ подружнього життя. І хоча дійство Колодія носило жартівливий характер, усе ж за ним стояла глибока мораль.  

Пам'ятаймо та бережімо культуру і звичаї свого народу!

НАШ ШЕВЧЕНКО

 9 березня всією країною відзначатимемо 207 років з дня народження Тараса Шевченка - українського генія, громадського діяча,поета, художника. З кожним роком він стає все ближче й ближче до нас, бо дізнаємося ми про його життя і творчість все нові й нові факти. 

       Особисто для мене відкриттям стало те, що дідусь Іван Андрійович Грушівський -Шевченко походив з української шляхти. Перебуваючи юридично у статусі кріпака, він сам мав кріпака та кріпачку. Мати Тараса Шевченка походила з бойків Прикарпаття. 

Шевченко отримав добру освіту: його навчали дяки Павло Рубан, Василь Губський, Петро Богородський, які були послідовниками вчення Григорія Сковороди. Польську та фрунцузьку мови він опанував завдяки Софії Енгельгарт. Шевченко був вільним слухачем університету міста Вільно у художників Франческо Лампі та Яна Рустема.Пізніше навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Він активно займається самоосвітою, бере участь в етнографічних та географічних експедиціях.

       За своє життя Шевченко створив понад тисячу картин. На жаль, до нас дійшли тільки 835 його робіт. Його тричі було нагороджено срібною медаллю Академії мистецтв. Любив Шевченко малювати й карикатури, мав добре почуття гумору.

      Поет був учасником двох морських експедицій, під час яких створив карти та малюнки Каспійського та Аральського морів, які відзначалися надзвичайною точністю. Вчені ще у 60-70 роки ХХ століття послуговувалися  цими картами.

     Шевченко любив музику, грав на гармоніці. Микола Лисенко, відомий український композитор, створив 87 творів різних жанрів на вірші Кобзаря.

    Нам ще доведеться не раз дивуватися, занурюючись у світ Тараса Шевченка. Та одне залишається незмінним: він був геніальною людиною, яка любила Україну, мріяла  про її світле незалежне майбутнє.